Рівно 30 років тому, 9 серпня 1996 року, на японський ринок вийшла Death Crimson — гра, якій судилося стати не черговим хітом, а живим прикладом того, як провал може перетворитися на легенду. Сьогодні цей rail shooter для Sega Saturn згадують частіше за багато успішних релізів тієї епохи.

Як повідомляє Players, у середині 1990-х жанр light-gun shooter переживав справжній бум. Аркадні автомати дозволяли гравцям буквально брати зброю до рук, а японська студія Ecole Software вирішила перенести цей досвід на домашню консоль Sega Saturn.

Що пішло не так

За сюжетом головний герой Косуке Етіцен — лікар і колишній військовий — досліджує загадковий KOT Syndrome, що перетворює людей на монстрів. Причина епідемії пов'язана зі зброєю Death Crimson, яку герой знайшов під час служби. На папері концепція виглядала цілком логічно, однак після релізу стало очевидно: гра має серйозні проблеми.

Низька якість графіки, незручне керування, проблеми з визначенням попадань і дивна камера — Death Crimson швидко отримала статус "kusoge". Цим японським терміном позначають ігри, які настільки погані, що стають своєрідно привабливими. GameFAQs досі включає Death Crimson до списку найвідоміших kusoge в історії.

Як провал став легендою

Парадокс Death Crimson у тому, що більшість ігор із подібною репутацією просто забувають. Із цим рейл-шутером сталося протилежне. Його почали обговорювати саме через те, наскільки дивним він був: незграбні 3D-моделі, специфічна озвучка, химерні вороги та загальна атмосфера створили комбінацію, яку неможливо забути.

Окремою частиною легенди став голос Combat Echizen — через відсутність інформації про актора його довго не могли ідентифікувати. Згодом з'ясувалося, що персонажа озвучив Seijirou, який пізніше працював над іншими відомими японськими іграми. А обкладинка Death Crimson із величезною біомеханічною істотою стала одним із найупізнаваніших елементів проєкту — значно ефектнішим за саму гру.

Несподіване продовження

Попри катастрофічний старт, Ecole Software не закрила франшизу. У листопаді 1999 року на Sega Dreamcast вийшла Death Crimson 2: Meranito no Saidan — уже з розгалуженим сюжетом і підтримкою до чотирьох гравців. А у 2000 році студія випустила аркадну Death Crimson OX, яка стала єдиною грою серії, що офіційно дісталася Європи — під назвою Guncom 2 для PlayStation 2 у грудні 2004 року.

Те, що починалося як провальний експеримент на Sega Saturn, зрештою перетворилося на повноцінну серію з трьох ігор. А у 2026 році для оригінальної Death Crimson навіть вийшов фанатський патч із покращеннями для сучасних способів запуску light-gun ігор — що доводить: проєкт досі має активну ретро-аудиторію.

Death Crimson не стала конкурентом Virtua Cop чи The House of the Dead. Її цінність в іншому — це доказ того, що в історії відеоігор далеко не завжди перемагають найкращі. Іноді саме ті, хто програв, залишаються в пам'яті на десятиліття.

Раніше портал Знай повідомляв, Steam запустив фестиваль кіберпанку: які ігри продають зі знижками.

Також наш портал інформував, Snapdragon 8 Elite Gen 6: новий чип Qualcomm прискорить ігри та підніме ціни на смартфони.