Ще кілька років тому квантові комп'ютери існували переважно як дорогі лабораторні установки, на яких науковці демонстрували експерименти, майже непридатні для реального бізнесу. Тепер США, Китай і Європа витрачають на цю технологію мільярди доларів, а IBM, Google, Microsoft і десятки стартапів намагаються першими створити машину, яка вирішуватиме практичні задачі краще за найпотужніші традиційні суперкомп'ютери.
Новий крок у гонці 17 вересня зробила Франція. Комісаріат з атомної та альтернативної енергетики CEA і квантовий стартап Alice & Bob оголосили про спільну розробку програмного забезпечення, яке дозволить використовувати квантові процесори разом із класичними суперкомп'ютерами.
Гібридна модель: квантовий процесор працюватиме поруч із суперкомп'ютером
Ця схема стає головним сценарієм розвитку галузі. Квантові машини навряд чи замінять ноутбуки чи звичайні сервери — натомість вони можуть стати спеціалізованими прискорювачами всередині великих обчислювальних комплексів, приблизно так, як сьогодні графічні процесори стали критично важливими для штучного інтелекту.
Класичний суперкомп'ютер отримуватиме складну задачу, розділятиме її на частини й сам виконуватиме те, з чим добре справляються CPU чи GPU. Специфічний фрагмент, для якого квантовий алгоритм потенційно ефективніший, передаватиметься квантовому процесору, а результат повертатиметься в класичну систему.
IBM, Google, Microsoft і Quantinuum: хто на що робить ставку
Найбільшим гравцем лишається IBM. У червні 2026 року компанія оголосила про інвестиції понад $10 млрд у квантові обчислення протягом наступних п'яти років. Ключовою точкою дорожньої карти стане 2029 рік, коли IBM планує запустити систему Starling на 200 логічних кубітів і близько 100 млн квантових операцій, а згодом — систему Blue Jay приблизно на 2000 кубітів і мільярд операцій.
Google робить ставку на виправлення квантових помилок. У 2025 році її алгоритм Quantum Echoes на процесорі Willow виконав спеціалізоване обчислення приблизно у 13 000 разів швидше за найкращий класичний алгоритм на одному з найпотужніших суперкомп'ютерів. Компанія назвала це «верифікованою квантовою перевагою».
Стартап Quantinuum зосередився на точності операцій, а не на рекордній кількості кубітів: його система Helios має 98 фізичних кубітів. Microsoft обрала найбільш незвичайний шлях — топологічні кубіти, які потенційно стійкіші до зовнішнього шуму.
Китай уже не наздоганяє, а конкурує
У 2025 році команда Університету науки і технологій Китаю представила надпровідниковий квантовий процесор Zuchongzhi 3.0 зі 105 кубітами та 182 з'єднувачами. Під час експерименту random circuit sampling дослідники використали 83 кубіти — для класичного суперкомп'ютера аналогічна задача була б на багато порядків складнішою.
Навіщо держави вкладають мільярди
За оцінкою McKinsey, економічна цінність квантових обчислень до 2035 року може сягнути $1,3–2,7 трлн. Найбільший потенціал аналітики бачать в енергетиці, фінансах, логістиці, фармацевтиці та матеріалознавстві. ЄС ще у 2018 році запустив програму Quantum Technologies Flagship на €1 млрд, Франція — національну стратегію на €1,8 млрд, а США направили $625 млн на п'ять квантових дослідницьких центрів і ще понад $290 млн на вісім інститутів.
Для України це питання насамперед кібербезпеки. Потужний квантовий комп'ютер зможе зламувати сучасне шифрування, на якому тримаються банківські операції, цифрові сервіси та державні системи. Тому перехід на квантово-стійку криптографію — питання часу, а не вибору.
Раніше портал Знай повідомляв, дітям до 5 років — максимум 1 година гаджетів на день: що каже ВООЗ.
