Китай запустив один із наймасштабніших у світі експериментів із впровадження штучного інтелекту в освіту. У країні навчаються майже 200 мільйонів учнів початкових і середніх шкіл, і влада до 2030 року хоче зробити грамотність у сфері ШІ поширеною серед усіх школярів. Про це повідомляє Reuters.
Масштаб змін видно на прикладі Пекінської академії нових талантів - приватної школи, рік навчання в якій коштує 39 тисяч доларів. Її 13-річний учень Пен Гаоді за допомогою ШІ створив понад 200 застосунків: від платформи для здавання домашніх завдань до майданчика з продажу вживаних речей. Хлопець уже презентує власні проєкти інвесторам.
Його однокласники програмують людиноподібних роботів для футбольних матчів, відвідують заняття з кодування та працюють з авіасимуляторами. Школа розробила власну програму з цифрових інновацій, яка охоплює штучний інтелект, робототехніку і програмування.
Державна стратегія не обмежується елітними приватними школами. У провінції Аньхой середня школа Ціньціна використовує ШІ, щоб компенсувати нестачу кваліфікованих учителів для приблизно 4000 учнів, більшість із яких - діти трудових мігрантів. Школярі проходять персоналізовані заняття на планшетах, де ШІ-агенти ставлять запитання замість готових відповідей.
Скільки Китай витрачає на ШІ в школах
Для навчання використовують моделі від Alibaba, ByteDance і Z.AI - з їх допомогою створюють тексти, зображення, інтерактивні уроки та відео. Директор школи Ян Тяньлян каже, що за останні роки частка випускників, які вступають до університетів, зросла з 60% до 90%, хоча Reuters не змогло незалежно підтвердити ці цифри.
З 2024 року Міністерство освіти Китаю заохочує школи запроваджувати курси зі ШІ та навчати педагогів. Шанхай вимагає щонайменше 30 годин таких занять на рік для кожного класу, а влада Пекіна планує створити 100 пілотних шкіл на базі технологій ШІ.
За даними Reuters, яке проаналізувало понад 100 документів про державні закупівлі, минулого року китайська влада виділила щонайменше 31 мільйон доларів на обладнання для класів зі штучним інтелектом. Консалтингова компанія iResearch оцінює загальні витрати на цифровізацію освіти у 2025 році майже в 83 мільярди доларів, причому генеративний ШІ становив 46% закупівель.
Чим це загрожує школярам
Дослідження впливу ШІ на успішність дають неоднозначні результати. В одному з них, за участю майже 27 тисяч китайських підлітків, використання ШІ підвищило оцінки за домашні завдання на 18%, але водночас знизило результати щомісячних іспитів на 20% протягом шести місяців.
Ще одне загальнонаціональне опитування понад 320 тисяч учнів показало: ті, хто користувався ШІ щонайменше тричі на тиждень, мали гірші показники пам'яті, розуміння, аналітичних і творчих навичок порівняно з тими, хто звертався до технології рідше. Втім, ці дані не доводять, що саме ШІ спричинило погіршення.
Освітяни побоюються так званого когнітивного аутсорсингу - ситуації, коли учні передають технологіям розумові завдання замість самостійного розвитку навичок. Керівник апарату освітнього стартапу ClassIn Тед Мо Чен попередив, що без правильного підходу діти можуть обходити власний процес мислення, використовуючи ШІ для швидких відповідей.
Попри масштабне впровадження, Китай досі не має єдиної системи оцінювання грамотності у сфері ШІ. Школи експериментують з різними підходами, а визначити, наскільки ефективними є нові методи, поки складно. Деякі батьки встановлюють власні правила: мати 11-річної школярки з Пекіна Ріта Луан дозволяє доньці користуватися чат-ботом Doubao від ByteDance, але спершу вимагає щонайменше 15 хвилин самостійно розв'язувати завдання.
Раніше портал Знай повідомляв, старша школа стає профільною: які предмети учні обиратимуть самі.