Відомо, що 10 років тому Україна запозичила понад 290 мільйонів доларів на створення першого українського телекомунікаційного супутника під назвою "Либідь". У 2011 році планувалося, що його зможуть вивести на орбіту, однак цього так і не сталося.

З 2011 по 2017 року повинен був відбутися запуск "Либідь", проте кожного разу з різних причин відкладався.

Останній раз обіцянку про завершення звучало в Концепції космічної програми України, яку в 2018 році затвердив Кабмін.

Хоча, далі планів справа не просунулася.

22 жовтня Вищий антикорупційний суд проведе підготовче засідання по справі, яка стосується нанесення збитків державному підприємству "Укркосмос". На думку копів, саме дії екскерівника підприємства і колишнього позаштатного радника гендиректора Державного космічного агентства стали однією з причин зриву запуску "Либідь".

Популярні новини зараз

У Карпатах засікли Брокенського привида: фото з самого серця гір

Мольфар залишив моторошне пророцтво для України: "Велика біда прийде"

"Я втратив… дружину": чоловік Меган Маркл зробив сенсаційну заяву, подробиці

АТБ приголомшив "майстер-класом" зі зміни цін в одну секунду, українці регочуть: "Охоронець згриз"

Показати ще

Далі можна ознайомитися з історією космічного апарату, вартість якого постійно зростає.

Перший український

"Либідь" повинен був стати першим українським телекомунікаційним супутником. До того ж, ресурс "Либідь" планувалося продавати іноземним телекомунікаційним компаніям. Протягом 5-7 років роботи він міг би принести Україні приблизно 700 мільйонів доларів і цілком "відбив" б витрачені кошти.

У 2009 році даний проект погодився профінансувати канадське урядове агентство Export Development Canada (EDC), яке виділило на це кредит в 292 мільйони доларів.

Навіть незважаючи на те, що цей супутник звикли називати українським, до його виробництва Україна безпосереднього відношення не має: за виготовлення технологічної відповідала канадська компанія Macdonald Dettwiler and Associates Corporation (MDA).

Українське участь у проектах обмежувалася створенням ракети-носія, яка доставила б космічний апарат на орбіту. Її повинен був зробити Південний машинобудівний завод (Дніпро).

У 2011-2012 роках вже планували вивести "Либідь" на орбіту з космодрому Байконур в Казахстані і пропускати через супутник трафік телеканалів під час Чемпіонату Європи з футболу. Однак не вийшло.

Проспали місце на орбіті

У 2011 році виявилося, що виводити "Либідь" просто нікуди: тодішній голова Державного космічного агентства Юрій Алексєєв повідомив, що Міністерство транспорту і зв'язку за кілька років до цього "проспав" закріплену за Україною точку на геостаціонарній орбіті.

Ця є однією з найбільш оптимальних точок для розміщення українського супутника. Кожні кілька років Україна зобов'язана підтверджувати свою зацікавленість в збереженні цієї позиції за собою, однак вчасно цього не зробила.

Це місце на орбіті посіла французька компанія Eutelsat, яка збиралася вивести туди свій супутник.

У підсумку Україна виторгувала для себе іншу орбітальну позицію, і учасники проекту повідомили, що висновок "Либідь" на орбіту переноситься на 2013 рік. В результаті дату запуску перенесли ще на один рік вперед. Однак все одно нічого не вийшло.

Крим, анексія, космос

Керування супутником "Либідь" має відбуватися з території Національного центру управління та випробувань космічних засобів, яке розташоване в Євпаторії.

Після анексії Україна втратила контроль над цим комплексом. У підсумку, знову затримка в реалізації і збільшення витрат.

Влада виділила кошти на будівництво нового центру під столицею. Однак все одно нічого не вийшло.

Гроші загубилися

Виготовлення "Либідь" було майже закінчено в серпні 2014 року, а на рік пізніше - будівництво наземного комплексу управління. Не вистачало лише ракети-носія, виробництво якого "застрягло" у вересні 2013 року.

А все тому, що 8,2 мільйона доларів на оплату ракетного двигуна "загубилися" на шляху між канадською MDA і її підрядником. У 2016 році за справу взялося Національне антикорупційне бюро.

Не дочекавшись висновків розслідування, в 2017 році MDA раптово заявила, що припиняє свою участь у проектах.

У компанії це пояснили форс-мажорними обставинами, які пов'язані з анексією Криму і втратою центру управління.

Запевнення про те, що новий наземний комплекс управління вже звели під Києвом, MDA не переконали і тоді довелося судитися.

Суд у Лондонському арбітражі стартував у 2018 році: Україна вимагає від MDA повернути гроші, які отримала за контрактом. Україна досі виплачує кредит Канаді.

Що з'ясувало НАБУ?

На початку 2010 року в проекті з'явилася фірма-посередник Briklin Limited, яка отримувала кошти від канадської MDA і повинна була перераховувати їх українського підрядника - "Південмашу".

Більшу частину коштів Briklin Limited перерахувала, але 8,2 мільйона українське підприємство так і не отримало.

За даними копів, кошти були виведені на рахунки офшорних компаній.

Обвинувачені – екс-керівник "Укркосмос" Сергій Капштик і колишній позаштатний радник гендиректора Державного космічного агентства Михайло Гриншпон.

Першого звинувачують у зловживанні владою, другого - у привласненні і розтраті майна, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Гриншпон в розмові з журналістами в 2017 році не заперечував, що мав відношення до Briklin Limited.

"Пам'ятаєш, на Кіпрі, коли банки все накрилися? Офіційно все там", - пояснив він, куди пішли кошти.

22 жовтня Вищий антикорупційний суд проведе підготовче засідання по справі про зрив запуску "Либіль".

Супутник вже кілька років, як готовий, - знаходиться на зберіганні в Росії. З українського бюджету продовжують виділятися кошти на погашення вартості проекту. За кредитом вже сплачено приблизно 6 мільярдів гривень.

Нагадаємо, що космічний апарат Вікрам таємничим чином зник під час місії на Місяці.

Як повідомляв портал Знай.ua, уряд Японії розраховує взяти участь в міжнародній програмі висадки людей на Місяць.

Також портал Знай.ua писав, що НАСА представила два скафандра для місячної місії "Артеміда", в якій візьмуть участь чоловік і жінка.